Забирала дитину зі школи і почула, як учитель вичитує іншого школяра при мамі

Суспільство

Забирала сьогодні Саню зі школи. Поки чекала, мимоволі слухала розмову – мама якоїсь дівчинки спілкувалася з вчителькою. Дівчинка при цьому повільно одягалася неподалік.

Вчителька дівчинкою була незадоволена. Відволікається, математику не любить, ручки втрачає, весь час стрибає, скільки можна стрибати, це ж школа, не дитячий садочок.

Мама слухала вчительку і страшно дивилася на дочку.

  • Чуєш? Аріна, ти чуєш? Підійди до нас!

Аріна в цей час понуро натягала на себе бузковий комбінезон. Потім вона довго боролася з шапкою, лямками портфеля, і нарешті знехотя підійшла ближче.

  • Ти зрозуміла про що ми говорили? Ти погано поводишся. Мені доведеться розповісти все татові.

Дівчинка мовчки вивчала свої чоботи. Вони теж були бузковими, як і комбінезон.

  • Тато може прийти в школу, я сама йому все розповім, – зауважила вчителька.
  • Чудово! Аріна, ти чуєш? Завтра тато прийде в школу! – переможно закінчила мама.

Аріна продовжувала вивчати чоботи. Вона стояла навпроти матері і вчительки – одна. Вони – удвох, з іншого боку. Навпаки. Білі проти червоних. Або навпаки.

І ось що я думаю. Звичайно ж я не психолог. У цій конкретній ситуації я взагалі ніхто. Я не знаю ні маму, ні дівчинку, ні вчительку. Ні тим паче тата, якого зібралися завтра пригнати в школу.

Але я знаю одне.

У той момент, коли ти об’єднуєшся з кимось проти своєї дитини. Нехай навіть на хвилинку, хай по дрібниці, нехай по праведному приводу. У цей момент ти її – дитину – втрачаєш.

Не можна грати на протилежному боці. Ніколи. Навіть якщо дитина тисячу разів не помилилася. Якщо ви на одній стороні – то це ваша спільна проблема. І ви разом будете її вирішувати. Інакше малюк залишається один.

Все, що потрібно в цей момент – встати на сторону дитини. Навіть просто фізично. Зробити крок і перенести своє обурене тіло на іншу сторону. Стати поруч. Не навпроти – а поруч.

Усе!

Ми разом. Так, Х’юстон, у нас проблеми. Ми втрачаємо ручки і не любимо математику. І стрибаємо. Х’юстон, ти Х’юстон або кінь, ну скільки можна стрибати?

Але ми – разом.

Джерело

Сподобалося? Поділіться з друзями!
Залишити відповідь